Skip links
01

Як українські інтегратори
та розробники тримають стрій на економічному фронті

Адаптація до умов війни

Оптимізація бізнесу

Співпраця між компаніями

Після початку повномасштабного вторгнення здавалось, що діяльність бізнесу припинилась. І дійсно, в квітні 2022 близько 50% середніх та малих підприємств України припинили свою діяльність. При цьому інша половина продовжувала працювати, не дивлячись на щоденні непередбачувані виклики війни, й тримаючи економічний фронт України. 

Як їм це вдалось тоді і як зараз змінились компанії в своїх методах ведення бізнесу? Виконавча дирекція АППАУ вирішила дослідити це питання серед своїх членів асоціації, українських інтеграторів та розробників промислових хайтек секторів. Наша мета була показати діючим та потенційним міжнародним партнерам, що українські компанії не просто працюють під обстрілами та віяльними відключеннями, вони готові втілювати інновації та розширювати свої ринки надання послуг.

Так народилась серія інтерв’ю з керівниками провідних українських компаній-інтеграторів IT & OT на маркетплейсі Land4Developers. І сьогодні ми хочемо зробити підсумки, створивши узагальнений портрет українського інтегратора-розробника, об’єднавши спільні тренди та відмінності, які виокремлюють силу кожної окремої компанії.

Адаптація до умов війни

Цей перший період був важким для всіх і потребував визначитись, що робити, як компаніям працювати далі, яку стратегію виробити, що протиставити загрозам та невизначеності.

Деякі підприємства постраждали фізично. Ракетні обстріли поблизу заводу S-Engineering в Одесі завдали прямих збитків підприємству, так само значно були пошкоджені виробничі цехи харківського САС, а що стосується офісів та виробничих майданчиків TerraWatt group в окупованому Маріуполі, вони були повністю зруйновані й втрачені.

Результати обстрілу офісу TerraWatt Group в окупованому Маріуполі

Від першого шоку після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну компанії оговтались достатньо швидко, в середньому це зайняло 2 тижні. Ще деякий час їм знадобився, щоб налагодити всі процеси в умовах війни.

Деякі компанії вже мали досвід перенесення бізнесу, оскільки в 2014 році евакуювались з сходу України, і були готові до таких подій.

Поступово відновились проєкти в межах України, на тих територіях, що не були окуповані, та активізувалось підписання нових контрактів, в тому числі з іноземними замовниками. Деякі компанії встигли підписати нові контракти до початку війни, й за кордоном був їх персонал. Як показав подальший розвиток подій, такі компанії отримали значні переваги.

Оптимізація бізнесу – головні пріоритети

Серед перших пріоритетів компаній на початку війни можна виділити допомогу державі у боротьбі з ворогом. IT- Enterprise, яка має близько 500 розробників, швидко налагодила дистанційну роботу команд по всій Україні й за кордоном, й  на початку березня вже створила систему для військових адміністрацій, призначену для ведення обліку, замовлення, фінансування в єдиній системі. Директор AIM Юрій Щирін очолив підрозділ територіальної оборони в передмісті Києва. Практично, всі ІТ-компанії були включені в кібер-війну, яка велась в березні-квітні за координації Міністерства цифрової трансформації.

Пріоритетом всіх компаніям було й залишається збереження своїх команд професіоналів. В окремих фірм було питання як виплачувати заробітні плати, адже час співробітників на виконання замовлень був різко скорочений, й багато з них перейшли на дистанційний режим. Тим не менше, багато керівників приймали рішення про виплати заробітних плат в повному обсязі.

Олег Щербатенко, СЕО ІТ-Enterprise здивував нас заявою, що їх компанія навіть наймає новий персонал та продовжує роботу власного навчального центру.

Офіс та укриття ІТ-Enterprise у військовий час

Важливим для стійкості економіки України є виконання бізнесом всіх фінансових зобов’язань, виплата кредитів, зарплати співробітникам, сплата податків, все це допомагає Україні та її громадянам. Про це згадували в інтерв’ю кілька директорів.

Ще один важливий пріоритет – активізація в експорті та інтернаціоналізації. Цей напрям був очевидним в умовах різкого скорочення замовлень в Україні. Бізнес почав активніше займатись пошуком іноземних партнерів, паралельно завершуючи діючі контракти в Україні. Для полегшення взаємодії з іноземними контрагентами компанії використовували наступний механізм: частина співробітників, яка на 24 лютого опинилась за кордоном у відрядженнях, організувалась в закордонні представництва українських компаній. Це стосується IT-Enterprise, Infocom Ltd, Vostok та інших, а деякі як TerraWatt Group, Waites, MDEM вже мали до того офіси в ЄС. Водночас, практично всі компанії нарікають на обмеження в експорті – замість того, щоб сприяти бізнесу, український уряд створив низку обмежень, зокрема керівники згадували, як головну перепону, заборону з виїздом чоловіків за кордон. Практично, половина наших респондентів і які не мали ресурсу за кордоном, втратила через це замовлення в експорті, оскільки інжинірингові проекти неможливо виконувати дистанційно, а 90% персоналу компаній – це чоловіки.

Майже всі компанії оптимізують витрати, де в першу чергу постраждали підтримка ЗВО та меценацтво. Коментує Батир Аннаєв засновник компанії S-Engineering, – «залишили лише допомогу ЗСУ та теробороні».

Другий шлях диверсифікації ризиків – це робота малими групами, розподіленими в різних регіонах України, а також закордоном. Найбільше такий метод властивий компаніям, які заздалегідь готувались до складних умов і мали підготовлений кадровий резерв, вже перевірений в роботі на різних проєктах. 

Аварійним вимкненням електроенергії компанії протиставляють резервні системи живлення, – більшість наших респондентів зуміли їх вчасно встановити в своїх офісах чи виробничих приміщеннях.

Важливим чинником в оптимізації роботи, крім дистанційної роботи та організації енергонезалежного офісу є повний перехід на використання хмарних технологій. Кожен бізнес в Україні оптимізував витрати, компанії-інтегратори та розробники промислових систем в першу чергу підвищили рівень використання хмарних сервісів для розробки своїх проєктів, а це включає в себе два напрямки оптимізації – використання сервісів за потреби, та, в умовах енергетичної кризи, відмова від власних серверних потужностей, що дозволяє також економити на джерелах живлення. Про ці методи оптимізації згадують декілька респондентів.

Співпраця між компаніями

Налагодження більш стійкої комунікації і співпраці між українськими компаніями, як в Україні так і закордоном – ще один тренд, помітний в відповідях респондентів. Така реакція компаній на критичний стан в країні доводить, що спільні проблеми та спільний ворог дає поштовх до об’єднання конкурентів, доповнення компетенцій один одного, пошуку замовлень, а в деяких випадках просто спільного виживання компаній. Хоча багато компаній в АППАУ є конкурентами на ринку, Едуард Троценко каже – «краще слабка кооперація, ніж конфронтація».

Майже всі респонденти відмічають, що довіра та підтримка зростають на фоні загального протистояння російській агресії.

В 2022 учасники АППАУ об’єднувались
в наступних ініціативах

Спільних заявах щодо виведення бізнесу міжнародних корпорацій з Росії

Створенні спільного маркетплейсу інтеграторів Land4Developers

Обмінів щодо виходу на закорданні ринки, й зокрема, співпраці з CSIA

Метчмейкингу з іншими кластерами Українського кластерного альянсу

Участі в багатьох закордонних заходах, зокрема, в підтримці місій в Денвер (США), Брно (Чехія), Талін (Естонія) та Варшаву (Польща)

Створенні спільного портфелю проектів «10-топ ініціатив для Advanced Manufacturing» та розгортанню ініціативи допомоги критичній інфраструктурі

Серед чинників покращення якості співпраці між компанії, респонденти згадують АППАУ, як гарний приклад сприяння консолідації, нетворкингу та координації дій. Іван Кунь, новий член АППАУ, директор Interproject GmbH коментує «Я приєднався до АППАУ в середині червня й з того часу беру активну участь в кількох ініціативах та робочих групах, які фасилітує асоціація. Мені подобається ця спільнота та напрями колективних робіт, які ведуться».

Багато з наших співрозмовників відмічають неабияку підтримку від своїх закордонних партнерів, вони пропонували допомогу українським партнерам, їх співробітникам і родинам. Це звучить в багатьох відповідях, але українські компанії просять від партнерів не меценатства, а контрактів

Keep Working не зважаючи ні на які труднощі

Не дивлячись на всі труднощі, наші інтегратори та розробники продовжують працювати, виконувати інжинірингові проєкти, створювати нові продукти та рішення.

«Інтерпроект» розвиває рішення Cloud City для водоканалів, й де особливий фокус робиться на функціоналі Технічного Обслуговування і Ремонту. Інфоком Лтд розвивав напрям енергоаудиту підприємств, значно просунувся в тематиці електро зарядних станцій й відкрив спільне підприємство з турецьким партнером. САС та Індасофт продовжували виконання інжинірингових проєктів в Нафтогазі, включно з проєктом в Казахстані. IT-Enterprise продовжував інвестиції в розробки Індустрії 4.0, фокусувався на продажі своїх продуктів для управління активами (лінійка SmartEAM) в Єгипті та на Близькому Сході, але несподівано відкрив для себе нові ніші для цих застосувань також в Україні. TerraWatt Group успішно завершив кілька проектів в Середній Азії та Індії й розпочав нові проекти в Узбекистані. S-Engineering мав чимало замовлень за кордоном в комплексних проектах з енергозабезпечення й успішно їх виконував. a-Gnostic продовжував впровадження системи прогнозування споживання електроенергії в агрохолдингах та енергетичних корпораціях. ВГ «Техінсервіс» успішно ввів в експлуатацію перший завод в Україні з глибокої переробки пшениці в «Рошені».

Великий позитив у всіх учасників нашої спільноти викликав виступ співзасновника Waites Роб Ратерман зі Сполучених Штатів. Частина команди Waites була в Херсоні, й на щастя, в перші дні війни зуміла евакуюватись в інші регіони країни, й частково закордон.  Роб каже, що не дивлячись на всі труднощі, українська команда Waites продемонструвала неймовірну стійкість й продовжує виконувати свою роботу. Аналогічно, миколаївські проектувальники з MDEM не зірвали жодного замовлення, хоча й не всі з них могли релокуватись в безпечні регіони.

Багато наших респондентів стали учасниками програми інноваційного фандрейзингу EIF АППАУ й значно покращили цю функцію у власних компаніях. Зокрема, гранти на інновації отримали IT-Enterprise, Infocom Ltd, a-Gnostic, Discovery Drilling Equipment, SmartZavod, Waste Ukraine Analytics, 482.Solutions, Aleistyn. Впродовж року АППАУ неодноразово наголошувала, що в умовах різкого скорочення замовлень на інновації від українських замовників, гранти – це можливість зберегти команди розробників й таким чином, вижити в цей складний період.

Іншими словами, війна внесла значні корективи в життєдіяльність підприємств. Але робота з замовниками, виконання замовлень й навіть інноваційний розвиток за виключенням кількох перших тижнів війни не зупинялись ні на день!

Як компанії бачать майбутнє

Після завершення війни Україну чекає велике Відновлення. Урядові програми на цей масштабний план Маршалла коливаються в сумах від 100 до 400 млрд євро, їх пріоритети зазнають постійних ітерацій, але так чи інакше, це величезні суми для України. Наші респонденти, як і весь український бізнес, очікують цих кращих часів з нетерпінням. Роботи буде дуже багато, але мова не тільки про проєкти як такі, але й про зміни «правил гри», зокрема, держава має багато чого змінити в покращенні умов для залучення інвестицій та ведення бізнесу в Україні.

Мова йде також не тільки про інвестиції в нові заводи чи будівництва. Україна має величезні виклики в галузевих екосистемах та їх компонентах – системи підготовки кадрів, стандартах якості, інструментах інноваційного, цифрового та зеленого розвитку тощо.  «Дуже багато європейських компаній зацікавлені в співпраці, всі дивляться на український ринок, де вони могли б зі своїм досвідом, знаннями та технологіями з українськими замовниками та партнерами» – продовжує Михайло.

Компанії бачать також, що багато галузей готуються до змін.

Що пропонують українські розробники та інтегратори іноземним партнерам

Українські розробники та інтегратори промислових хайтек – це більше 200 компаній, які закривають велику кількість потреб замовників в Промисловості, енергетиці, інфраструктурі та логістиці. АППАУ веде облік цих компаній на ресурсі Land4Developers. Ми віримо, що наша країна  не дивлячись на зростаючий тренд деіндустріалізації останніх 10+ років,  має ще великий інженерний та науково-технічний потенціал для виробництва продукції та послуг з високою доданою вартістю. Війна в багатьох речах погіршить наші позиції в цих секторах й вже очевидно, що ми зазнаємо  великих втрат в людському капіталі. Мова про мобілізованих в ЗСУ, еміграцію наукових та освітніх кадрів, закриття частини компаній, а також витік мізків за кордон та в ІТ-аутсорсинг.

Тим не менше, всі наші респонденти вірять в те, що Відновлення принесе нові можливості та перспективи зростання, й готують відповідні пропозиції для іноземних партнерів. Більшість компаній позиціонуються в сферах традиційних компетенцій та експертизи, яка перевірена роками та десятками – сотнями успішних проєктів.

Окремі компанії зв’язують свою майбутню участь з галузевими викликами.

Керівники також рефлексують про те, якою буде їхня співпраця з великими іноземними інвесторами.

Також в українських розробників є запит на партнерів по R&D, до такої співпраці готові практично всі наші респонденти, які мають відповідні підрозділи в своїх компаніях.

Післямова

Наші компанії продовжують робити свою роботу – скромно, буденно й самовіддано

Резюмуючи цю картину по АППАУ, додамо ще декілька власних спостережень. Далеко не всі компанії з наших членів продовжили роботу “як раніше” – декілька членів зупинили роботу через окупацію своїх офісів на сході та півдні, або через втрату замовників. В інтерв’ю наші співрозмовники практично не акцентували на труднощах й не розкривали їх у всіх деталях, хоча вони були у всіх і їх масштаби були абсолютно неспівмірними з тим, що було до війни. Навіть керівництво TerraWatt Group, яка втратила свої активи в Маріуполі, не вважало за потрібне акцентувати на цьому в своїх презентаціях перед зарубіжними партнерами.

 

Натомість, більшість компаній старалась доказати й показати, що вони повністю контролюють хід власного бізнесу й спроможні виконувати контрактні зобов’язання. Всім нам зрозуміло, що контролювати всі аспекти бізнесу в тих умовах, які є зараз в країні, є надзавданням. І хоча наші респонденти не використовували фрази на кшталт “економічний фронт”, насправді, мова саме про це. Наші компанії продовжують робити свою роботу – скромно, буденно й самовіддано, – і, власне, це і є запорукою стійкості нашої економіки та надійного тилу для Збройних сил. 

І кожен день стійкості наближає нашу Перемогу.

Асоціація «підприємств промислової автоматизації України»

This website uses cookies to improve your web experience.